О, дай нам, Боже, друзів всім таких,
Які й в помилках зможуть не судити.
Зігріють добрим поглядом своїм,
І скажуть: зможеш по-новому жити!
Нам не згадають що було колись,
Не дорікнуть у вчинених провинах.
Підтримають, промовлять: ти молись,
І поруч стануть з нами на коліна.
Не кинуть камінь в спину, і в лице
В зрадливості не будуть нам плювати.
Обмиють ноги мовчки, й від себе
Не будуть нам урок життя давати.
Попросту сядуть поруч, обіймуть,
По-справжньому душі поспівчувають.
Як буде треба - сльози теж проллють. -
І крила віри знов повиростають!
***
"Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом." (Пр.17:17, Біблія)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я не стыжусь распятого Христа. - Valentina Prokofjeva « Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.
Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.
В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.
Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.» (Рим.1:14-18)
