Приваблива осінь красуня тихенько на землю спустилась,
Зоділа кущі і дерева в чудовий наряд,
І золотом ніжним листочки вона підкрасила,
Під сонячним світлом дерева неначе горять.
В повітрі літають прозорі тонки павутинки,
Лягають на землю і створюють ніжне панно,
Травичку зоділи у білі тоненькi хустинки,
Кущі заплелися в прозоре таке полотно.
Навкруг так чудово, спокійно і тихо,
Лиш вітер легенький кружляэ у танцш листки,
Журавлi вiдлiтають і всім на прощання курличуть,
Ніби прагнуть красу цю у даль віднести.
Водичка у річці прозора й привабливо-чиста
І небо у ній прогляда голубе-голубе,
В потоці швидкому краплини, неначе намисто,
Торкнешся до них, розлетяться й омиють тебе.
Як поглянеш навколо, все таке неймовірно чудове,
Красою такою весь світ наш Творець одарив,
Лиш задумайся ти - все сталось по Божому Слову,
Це Господь наш Величний цю красу незбагненну створив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О собаке.. - Сотниченко Андрей 2000г.решил написать и о "наших меньших",поскольку они-замечательные творения Божьи,и зачастую эти маленькие лохматые,и не очень,друзья,составляют часть нашей жизни,в чем-то,как я думаю,помогая нам сделаться лучше и добрее.Жаль лишь,что век их короток...но память об этом помогает больше их любить.спасибо Господу,что они есть рядом..
